КЕФАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
кефа́ль «Mugil cephalus L.» (іхт.)
очевидно, запозичення з новогрецької мови;
нгр. гр. κέφαλος «кефаль» повʼязане з κεφαλή «голова», спорідненим з тох. A śpāl «тс.», двн. gebal «череп»;
грецька назва зумовлена широкою головою риби (пор. укр. [лоба́н] «кефаль», повʼязане з лоб);
р. бр. кефа́ль, болг. кефа́л, схв. цȗпал;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кефала́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кефа́ль | білоруська |
| кефа́л | болгарська |
| κέφαλος «кефаль» | грецька |
| κεφαλή «голова» | грецька |
| gebal «череп» | давньоверхньонімецька |
| κέφαλος «кефаль» | новогрецька |
| кефа́ль | російська |
| цȗпал | сербохорватська |
| śpāl «тс.» | тохарська А |
| лоба́н | українська |
| лоб | українська |
ла́рич «кефаль, Mugil L. Ж; сингіль, Mugil auratus Risso Л -- Г; гостроніс, Mugil saliens Risso Л -- Г» (іхт.)
неясне;
можливо, результат видозміни незасвідченої назви *рилач, яка могла бути зумовлена особливостями форми передньої частини голови (Маркевич – Короткий ,158, 560);
до метатези пор. [ласки́р] з [ли́скар];
пор. інші назви цих риб: [голова́нь, лоба́ч, лоба́нь, лобанчу́к], а також назву родини кефалі (з гр. κεφαλή «голова»);
не виключена можливість зв’язку з запозиченою з грецької мови назвою гостроноса [іла́рия] (гр. ἰλάρια, болг. ила́рия);
р. [лари́ч] «сингіль; гостроніс»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ила́рия | болгарська |
| κεφαλή | грецька |
| ἰλάρια | грецька |
| *рилач | українська |
| ласки́р | українська |
| ли́скар | українська |
| кефалі (з гр. κεφαλή «голова») | українська |
| голова́нь | українська |
| лоба́ч | українська |
| лоба́нь | українська |
| лобанчу́к | українська |
| іла́рия (гр. ἰλάρια, болг. ила́рия). | українська |
| лари́ч «сингіль; гостроніс» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України