КЕТЯГ — ЕТИМОЛОГІЯ

ке́тяг, ке́тях «гроно; [пень] Ж»

очевидно, повʼязане з [ки́та] «китиця»;
кореневе е, мабуть, виникло фонетично на місці и;
суфіксальна частина слова вимагає зʼясування;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кетяжи́стий
кетяши́на
ки́тяг «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ки́та «китиця» українська

ко́тях «суцвіття верби, лози тощо»

очевидно, результат контамінації слів ке́тяг і ко́тик «суцвіття верби» з оглушенням кінцевого г, властивим західним говіркам;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ко́тлях
котю́х «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́тяг «суцвіття верби» українська
ко́тик українська
г українська

ковтя́х «гроно; суцвіття (ягід, бузку, дрібних плодів)»

результат видозміни слова ке́тяг (ке́тях) «гроно», зближеного з [ковтя́х] «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся»;
зближення зумовлене, очевидно, загальною схожістю форми грона чи суцвіття з формою збитого у грудки волосся;
пор. подібний семантичний зв’язок у слові бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́тяг «гроно» (ке́тях) ?
ковтя́х «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся» ?
бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України