КЕРН — ЕТИМОЛОГІЯ
керн «стовпчик гірської породи під час буріння свердловин»
запозичення з німецької мови;
нвн. Kern «серцевина, стрижень; кісточка, зернятко» повʼязане чергуванням голосних з Korn «зерно», спорідненим з лат. granum «тс.», псл. *zьrno, укр. зерно;
р. бр. керн;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| керн | білоруська |
| granum «тс.» | латинська |
| Kern «серцевина, стрижень; кісточка, зернятко» | нововерхньонімецька |
| Korn «зерно» | нововерхньонімецька |
| *z*z<SUP>ь</SUP>rno | праслов’янська |
| керн | російська |
| зерно | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України