КЕРМАНИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ
ке́рма «кермо» (заст.)
результат видозміни закономірної звукової форми основи корма ( ‹кърма), яка зазнала зближення з запозиченою основою дієслова керува́ти;
р. [кирма] «велике стернове весло на носі і на кормі судна» (з укр.?), [кирмова́ть] «працювати стерновими веслами»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кер
«стерновий»
керма́нич
кермо́
кермови́й
кермува́ти
«спрямовувати кермом; керувати»
підкерма́нич
«помічник стернового»
підке́рмич
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кирма «велике стернове весло на носі і на кормі судна» (з укр.?) | російська |
| кирмова́ть «працювати стерновими веслами» | російська |
| кърма | старослов’янська |
| корма ( ‹кърма) | українська |
| керува́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України