КЕНТАВР — ЕТИМОЛОГІЯ
цента́вр «у давньогрецькій міфології -- химерна істота, напівлюдина-напівкінь; (астр.) сузір’я південної півкулі неба»
запозичення з латинської мови;
лат. Centaurus «тс.» походить від гр. Κένταυρος «представник фессалійського гірського племені; (міф.) напівлюдина-напівкінь»;
укр. кента́вр – запозичення безпосередньо з грецької мови;
р. цента́вр, бр. цэнта́ўр, п. ч. centaur, слц. centaurus, болг. цента́вър, схв. цѐнтаур;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| цэнта́ўр | білоруська |
| цента́вър | болгарська |
| Κένταυρος «представник фессалійського гірського племені; (міф.) напівлюдина-напівкінь» | грецька |
| Centaurus «тс.» | латинська |
| centaur | польська |
| цента́вр | російська |
| цѐнтаур | сербохорватська |
| centaurus | словацька |
| кента́вр | українська |
| centaur | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України