КЕЛЬТКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ке́льти «давні індоєвропейські племена в Центральній Європі»
запозичення з німецької мови;
нім. Kélten «кельти» походить від гр. Κέλται, Κέλτοι «тс.»;
р. бр. ке́льты, п. Celtowie, ч. Keltové, слц. вл. Kelt, болг. ке́лти, слн. Kélte;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кельт
ке́льтка
ке́льтський
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ке́льты | білоруська |
| ке́лти | болгарська |
| Kelt | верхньолужицька |
| Κέλται | грецька |
| Κέλτοι «тс.» | грецька |
| Kélten «кельти» | німецька |
| Celtowie | польська |
| ке́льты | російська |
| Kelt | словацька |
| Kélte | словенська |
| Keltové | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України