КЕЛЬНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

п. ст. і діал. kielnia «ящик для пакунків у возі» походить від нім. (Wagen)kelle «тс.», тотожного з Kelle «кельма; кухонний черпак»;

запозичення з польської мови;

через церковнословʼянську мову, запозичено в давньоруську з грецької;

гр. κελλίον «комірчина, конурка, підвал; келія» походить від лат. cella «тс.; клітка», спорідненого з дінд. śalā «хатина, приміщення; стайня», гр. καλια «хатина; клуня; гніздо», καλύβη «притулок, хатина», κόλυϑρος «мішок, кишеня», дангл. helustr «схованка», двн. hella «пекло», дісл. hǫll «великий будинок»;

р. ке́лья, бр. ке́лля, др. келия, келья, болг. кели́я, кили́я, м. ќелија, схв. ћèлија, стсл. келига «тс.»;

через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;

свн. kelle (нвн. Kelle) «лопатка муляра; кухонний черпак» вважається спорідненим з псл. *želbъ (‹*gelb-), укр. жо́лоб;

р. ке́льма, ке́льня «тс.», [ке́лька] «лопатка для укладання цегли», бр. ке́льма, ке́льня, п. kielnia «лопатка муляра», каш. [kéla], ч. [kelʼňa] «тс.», слц. [kelʼňa] «тс.; ящик для корму у возі», слн. kéla «лопатка муляра»;

не зовсім ясне;

можливо, результат деформації слова [ке́льня] «келія» під впливом ки́лим;