КЕЛЬМА — ЕТИМОЛОГІЯ

ке́льма «лопатка муляра»

через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. kelle (нвн. Kelle) «лопатка муляра; кухонний черпак» вважається спорідненим з псл. *želbъ (‹*gelb-), укр. жо́лоб;
р. ке́льма, ке́льня «тс.», [ке́лька] «лопатка для укладання цегли», бр. ке́льма, ке́льня, п. kielnia «лопатка муляра», каш. [kéla], ч. [kelʼňa] «тс.», слц. [kelʼňa] «тс.; ящик для корму у возі», слн. kéla «лопатка муляра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ке́льня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́льма білоруська
ке́льня білоруська
kéla кашубський
Kelle нововерхньонімецька
kielnia «лопатка муляра» польська
*želbъ (‹*gelb-) праслов’янська
ке́льма російська
ке́льня «тс.» російська
ке́лька «лопатка для укладання цегли» російська
kelle «лопатка муляра; кухонний черпак» (нвн. Kelle) середньоверхньнімецька
kelʼňa «тс.; ящик для корму у возі» словацька
kéla «лопатка муляра» словенська
жо́лоб українська
kelʼňa «тс.» чеська

ке́люх «киянка для обробки гончарної глини»

очевидно, повʼязане з ке́льма «лопатка муляра» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ке́льма «лопатка муляра» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України