КЕЛЬМА — ЕТИМОЛОГІЯ
ке́льма «лопатка муляра»
через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. kelle (нвн. Kelle) «лопатка муляра; кухонний черпак» вважається спорідненим з псл. *želbъ (‹*gelb-), укр. жо́лоб;
р. ке́льма, ке́льня «тс.», [ке́лька] «лопатка для укладання цегли», бр. ке́льма, ке́льня, п. kielnia «лопатка муляра», каш. [kéla], ч. [kelʼňa] «тс.», слц. [kelʼňa] «тс.; ящик для корму у возі», слн. kéla «лопатка муляра»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́льня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́льма | білоруська |
ке́льня | білоруська |
kéla | кашубський |
Kelle | нововерхньонімецька |
kielnia «лопатка муляра» | польська |
*želbъ (‹*gelb-) | праслов’янська |
ке́льма | російська |
ке́льня «тс.» | російська |
ке́лька «лопатка для укладання цегли» | російська |
kelle «лопатка муляра; кухонний черпак» (нвн. Kelle) | середньоверхньнімецька |
kelʼňa «тс.; ящик для корму у возі» | словацька |
kéla «лопатка муляра» | словенська |
жо́лоб | українська |
kelʼňa «тс.» | чеська |
ке́люх «киянка для обробки гончарної глини»
очевидно, повʼязане з ке́льма «лопатка муляра» (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ке́льма «лопатка муляра» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України