КЕЙФ — ЕТИМОЛОГІЯ
кейф «післяобідній відпочинок; приємне байдикування» (жарт.)
запозичення з турецької мови;
тур. keyif, keyf «добрий настрій; насолода» походить від ар. käyf «тс.»;
р. кейф, болг. кейф, заст. кеф, схв. кȅф «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кейфува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| käyf «тс.» | арабська |
| кейф | болгарська |
| кеф | болгарська |
| кейф | російська |
| кȅф «тс.» | сербохорватська |
| keyif | турецька |
| keyf «добрий настрій; насолода» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України