КЕЗ — ЕТИМОЛОГІЯ
кез (вигук, яким відганяють овець)
неясне;
можливо, повʼязане з коза (пор. ке́дзі-ке́дзі, вигук для підкликання кіз);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| коза (пор. ке́дзі-ке́дзі, вигук для підкликання кіз) | українська |
| ке́дзі-ке́дзі | українська |
аке́з (вигук, яким відганяють овець)
складне утворення з підсилювальної частки а1 і вигуку кез (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кез | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України