КЕГЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ке́глі «вид гри; стовпчики для цієї гри»
запозичення з німецької мови;
нвн. Kégel «кегля; конус», свн. снн. kegel «кегля, ломака, палка», двн. kegil «кіл» повʼязане з нвн. (баварськ.) [Kag] «стовбур, качан капусти», гол. kag «клин», шв. [kage] «пень», спорідненими з лит. žãgaras «хворостина», лтс. žagari «хмиз»;
р. ке́гли, одн. ке́гля, бр. ке́глі, одн. ке́гля, вл. kehel «кегля», болг. ке́гли, одн. ке́гла, ке́гъл, м. ке́гла «деревʼяна фігура в більярді», схв. кегл(а) «кегля», слн. kêgelj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ке́гель
ке́гля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ке́глі | білоруська |
| ке́гли | болгарська |
| ке́гла одн. | болгарська |
| ке́гъл | болгарська |
| kehel «кегля» | верхньолужицька |
| kag «клин» | голландська |
| kegil «кіл» | давньоверхньонімецька |
| žagari «хмиз» | латиська |
| žãgaras «хворостина» | литовська |
| ке́гла «деревʼяна фігура в більярді» | македонська |
| Kégel «кегля; конус» | нововерхньонімецька |
| Kag «стовбур, качан капусти» (баварськ.) | нововерхньонімецька |
| ке́гли | російська |
| ке́гля одн. | російська |
| кéгл(а) «кегля» | сербохорватська |
| kegel «кегля, ломака, палка» | середньоверхньнімецька |
| kegel «кегля, ломака, палка» | середньонижньонімецька |
| kêgelj «тс.» | словенська |
| kage «пень» | шведська |
| ке́гля | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України