КВОК — ЕТИМОЛОГІЯ
квок (вигук, що відтворює крик квочки)
псл. kvo, kvok-, звуконаслідувальне утворення, аналогічне до kva «ква»;
пор. паралельне лит. kvaksėˊti «квоктати»;
р. квок, [кво́кать], квохта́ть, клохта́ть, бр. [кво́кі] «квоктання», квакта́ць, квахта́ць, [кво́шка] «квочка», п. kwok, kwo-kwó, kwokać, ч. kvok, kvokati, слц. kvo-kvo, kvokať, схв. kvȏ, квȍц, квȍцати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кваку́ха
«квочка»
кво-кво́
квок-кво́к
кво́кати
квокта́ти
квокту́ха
кво́кша
«квочка»
квох
«тс.»
квохті́ння
«стогнання, квоктання»
кво́чити
«висиджувати, виводити»
кво́чка
квочкува́ти
«квоктати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кво́кі «квоктання» | білоруська |
| квакта́ць | білоруська |
| квахта́ць | білоруська |
| кво́шка «квочка» | білоруська |
| kvaksėˊti «квоктати» | литовська |
| kwok | польська |
| kwo-kwó | польська |
| kwokać | польська |
| kvo | праслов’янська |
| kva «ква» | праслов’янська |
| kvok- | праслов’янська |
| квок | російська |
| кво́кать | російська |
| квохта́ть | російська |
| клохта́ть | російська |
| kvȏ | сербохорватська |
| квȍц | сербохорватська |
| квȍцати | сербохорватська |
| kvo-kvo | словацька |
| kvokať | словацька |
| kvok | чеська |
| kvokati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України