КВАСОЛЯНА — ЕТИМОЛОГІЯ
квасо́ля «Phaseolus L.» (бот.)
через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. fasōl походить від лат. phaseolus «квасоля», яке зводиться до гр. φάσηλος «тс.», очевидно,середземноморського походження;
р. фасо́ль, бр. фасо́ля, п. fasola, [fazolа, fasol, fazol, fizola], ч. fazol, fazole, fazule, слц. fazulʼa, вл. fasola, болг. фасу́л, схв. пàcӯљ, [bàžūlj, fasulj, fasol(j)];
Фонетичні та словотвірні варіанти
квасоле́вий
квасоли́на
квасоли́ння
«бадилля квасолі»
квасо́люватий
«із завитками розміром у квасолину»
(про смушок)
квасоля́ний
квашо́ля
«квасоля»
красоля
пасоля
пасуля
фасоланв
фасолькова́тий
фасо́ля
фасу ля
фізола
фізоля
хвасоли́на
хвасоли́ння
хвасо́ля
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фасо́ля | білоруська |
| фасу́л | болгарська |
| fasola | верхньолужицька |
| φάσηλος «тс.» | грецька |
| phaseolus «квасоля» | латинська |
| fasola | польська |
| fazolа | польська |
| fasol | польська |
| fazol | польська |
| fizola | польська |
| фасо́ль | російська |
| пàcӯљ | сербохорватська |
| bàžūlj | сербохорватська |
| fasulj | сербохорватська |
| fasol(j) | сербохорватська |
| fasōl | середньоверхньнімецька |
| fazulʼa | словацька |
| fazol | чеська |
| fazole | чеська |
| fazule | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України