КВАЛІФІКОВАНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
кваліфікува́ти
через польське посередництво запозичено з середньолатинської мови;
слат. qualificare, qualificatio утворено з основ займенника quālis «який», спорідненого з гр. πηλίκος «який завбільшки, якого розміру», псл. koliko, укр. кі́лька, і дієслова facere «робити»;
р. квалифи́цировать, бр. кваліфікава́ць, п. вл. kwalifikować, ч. kvalifikovat, слц. kvalifikovať, болг. квалифици́рам, м. квалификува, квалифици́ра, схв. квалùфиковати, квалифици́рати, слн. kvalificírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
декваліфіка́ція
декваліфікува́тися
кваліфіка́ція
кваліфіко́ваний
перекваліфіка́ція
перекваліфікува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кваліфікава́ць | білоруська |
| квалифици́рам | болгарська |
| kwalifikować | верхньолужицька |
| πηλίκος «який завбільшки, якого розміру» | грецька |
| facere «робити» | латинська |
| квалификува | македонська |
| квалифици́ра | македонська |
| kwalifikować | польська |
| koliko | праслов’янська |
| квалифи́цировать | російська |
| квалùфиковати | сербохорватська |
| квалифици́рати | сербохорватська |
| qualificare | середньолатинська |
| quālis «який» | середньолатинська |
| qualificatio | середньолатинська |
| kvalifikovať | словацька |
| kvalificírati | словенська |
| кі́лька | українська |
| kvalifikovat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України