КАШТАН — ЕТИМОЛОГІЯ
кашта́н «дерево Castanea Mill.; плід цього дерева брунатного кольору; [масть і кличка коня кольору каштана Ж]»
через польське і чеське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. Kastánie, заст. Kastáne через лат. castanea зводиться до гр. κάστανον «каштан», запозиченого, очевидно, з мов Малої Азії (пор. вірм. kask «каштан», kaskeni «каштанове дерево»; пор. також болг. ке́стен «каштан», схв. кȅстēн «тс.», які через тур. kesten, kestane зводяться до курд. qeṣtan або ар. kastanā «тс.»);
р. бр. кашта́н, п. kasztan, ч. kaštan, слц. gaštan;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кашта́нова́тий
«брунатний, схожий на каштан»
кашта́новий
«обсаджений каштанами; належний каштанам; брунатний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kastanā | арабська |
кашта́н | білоруська |
ке́стен «каштан» | болгарська |
kask «каштан» | вірменська |
kaskeni «каштанове дерево» | вірменська |
κάστανον «каштан» | грецька |
qeṣtan | курдська |
castanea | латинська |
Kastánie | німецька |
Kastáne (заст.) | німецька |
kasztan | польська |
кашта́н | російська |
кȅстēн | сербохорватська |
gaštan | словацька |
kesten | турецька |
kestane | турецька |
kaštan | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України