КАШЛЯНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́шель

псл. kašьlь‹ *kašljь, kašljati;
споріднене з лит. kosulỹs «кашель», kósėti «кашляти», лтс. kãsus «кашель», kãsa, kãsis, дінд. kāsaḥ «тс.», kā́satē «кашляє», двн. h(w)uosto «кашель», ірл. casad, алб. kollë (‹*kaslā-) «тс.»;
іє. *kās-/kəs-;
р. ка́шель, бр. ка́шаль, др. кашьль, п. kaszel, ч. вл. нл. kašel, слц. kašelʼ, полаб. kosal, болг. м. ка́шлица, схв. кȁшаљ, слн. kášelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зака́шлятися
кашельну́ти
кашли́вий
кашляну́ти
ка́шляти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kollë «тс.» (‹*k$uaslā-) албанська
*k<SUP>u̯</SUP>aslā- албанська
ка́шаль білоруська
ка́шлица болгарська
kašel верхньолужицька
h(w)uosto «кашель» давньоверхньонімецька
kāsaḥ «тс.» давньоіндійська
kā́satē «кашляє» давньоіндійська
кашьль давньоруська
*k<SUP>u̯</SUP>ās- індоєвропейська
k<SUP>u̯</SUP>əs- індоєвропейська
casad ірландська
kãsus «кашель» латиська
kãsa латиська
kãsis латиська
kosulỹs «кашель» литовська
kósėti «кашляти» литовська
ка́шлица македонська
kašel нижньолужицька
kosal полабська
kaszel польська
kašьlь праслов’янська
kašljati праслов’янська
*kašljь праслов’янська
ка́шель російська
кȁшаљ сербохорватська
kašelʼ словацька
kášelj словенська
kašel чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України