КАШКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́шка «дрібні квіти на рослинах»

похідне утворення від ка́ша;
первісно могло означати сукупність зернистих плодів на волоті, зокрема таких, які були придатні для приготування каші;
р. [ка́шка] «сережки берези; пупʼянок рослини; молоді соснові шишки; чоловічі суцвіття сосни; білі квіточки деревію та інших подібних рослин», слц. [kaška] «бузковий цвіт»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́шка «сережки берези; пупʼянок рослини; молоді соснові шишки; чоловічі суцвіття сосни; білі квіточки деревію та інших подібних рослин» російська
kaška «бузковий цвіт» словацька
ка́ша ?

ка́шка «таволга вʼязолиста, Spiraea ulmaria L; конюшина повзуча, Trifolium repens L.; конюшина середня, Trifolium medium L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.; деревій звичайний, Achillea millefolium L. Mak; бурачок, Alyssum saxatile L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; крупка, Draba verna L. Mak; гадючник, Filipendula Adans. Mak; підмаренник весняний, Galium vernum Scop. Mak; хрінниця польова, Lepidium campestre R. Br. Mak» (бот.)

пояснюється також (Меркулова 90) як позначення рослин, які при перетиранні в руках утворюють щось подібне до крупи;
результат перенесення і спеціалізації назви ка́шка1 «дрібні квіти на рослинах»;
р. [ка́шка] «таволга; конюшина; деревій», бр. [ка́шка] «конюшина», слц. [kaška] «тс.», слн. [kašica] «грицики»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кашка водяна «слабник водяний, Malachium aquaticum Fr.»
ка́шка жовтенька «підмаренник справжній, медівник, Galium vernum L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́шка «конюшина» білоруська
ка́шка «таволга; конюшина; деревій» російська
kaška «тс.» словацька
kašica «грицики» словенська
ка́шка «дрібні квіти на рослинах» ?

ко́шка «в’язіль барвистий (горошок кучерявий), Coronilla varia L. Ж; вид аконіту, Aconitum napellus L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris L. Mak» (бот.)

щодо ч. схв. kokoška, п. kokoszka «грицики» припускається (Machek Jm. rostl. 63) походження від давнішого kaška «крупа» (пор. укр. [ка́шка] «грицики звичайні»);
неясне;
р. [ко́шка] «в’язіль барвистий; череда трироздільна», п. ст. kokoszka «грицики звичайні», ч. kokoška, схв. [кокошица] «тс.», ч. [kočičí drápky] «в’язіль барвистий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кошки «череда трироздільна, Bidens tripartitus L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kokoszka «грицики» польська
kaška «крупа» (пор. укр. [ка́шка] «грицики звичайні») польська
kokoszka «грицики звичайні» (ст.) польська
kokoška сербохорватська
кокошица «тс.» сербохорватська
ка́шка українська
kokoška чеська
kokoška чеська
kočičí drápky «в’язіль барвистий» чеська
ко́шка «в’язіль барвистий; череда трироздільна» ?

ка́ша

повʼязується також з дінд. kváthati «варить», псл. kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164–166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)», спорідненого з р. [коса́ть] «бити», укр. коса́, чеса́ти, псл. česati;
здебільшого зіставляється з лит. kóšti «цідити», лтс. kãst «тс.» і реконструюється початкове значення «просіяне потовчене зерно» або «проціджена (густа) їжа» (Фасмер–Трубачев II 214; Sławski II 94–95; Machek ESJČ 244; БЕР II 297–298; Skok II 59; Zubatý St. a čI. I 2, 100);
дальша етимологія висвітлюється по-різному;
псл. kaša;
р. бр. болг. м. ка́ша, п. kasza, ч. kaše, слц. kaša, схв. кȁша, кàша, слн. káša, стсл. кошица;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́шка «ракова або рибʼяча ікра; нутрощі комах»
кашкува́тий
ка́шний «ікристий»
ка́шник «горщик, у якому варять кашу»
кашня́ «тс.»
кашува́тий
нака́шничок «невеликий рогач, яким виймають кашник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́ша білоруська
ка́ша болгарська
kváthati «варить» давньоіндійська
kãst «тс.» латиська
kóšti «цідити» литовська
ка́ша македонська
kasza польська
kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164--166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)» праслов’янська
česati праслов’янська
*kōs-ja праслов’янська
kaša праслов’янська
коса́ть «бити» російська
ка́ша російська
кȁша сербохорватська
кàша сербохорватська
kaša словацька
káša словенська
кошица старослов’янська
коса́ українська
чеса́ти українська
kaše чеська

кашка́тий «розтріпаний, кошлатий»

очевидно, як і ка́ша, [кашаве́ць] «вовчок», зводиться до псл. *kas-j-‹ *kōs-j-, подовженого варіанта основи kos-/čes- ( ‹*kes-) «чесати, скребти, бити, сікти»;
пор. р. [ка́шка] «розчищене місце в лісі, зруб», яке може бути зведене до тієї ж основи;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*kas-j- праслов’янська
kos- «чесати, скребти, бити, сікти» ( ‹*kes-) праслов’янська
*kōs-j- праслов’янська
čes- праслов’янська
ка́шка «розчищене місце в лісі, зруб» російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України