КАШКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

похідне утворення від ка́ша;

первісно могло означати сукупність зернистих плодів на волоті, зокрема таких, які були придатні для приготування каші;

р. [ка́шка] «сережки берези; пупʼянок рослини; молоді соснові шишки; чоловічі суцвіття сосни; білі квіточки деревію та інших подібних рослин», слц. [kaška] «бузковий цвіт»;

пояснюється також (Меркулова 90) як позначення рослин, які при перетиранні в руках утворюють щось подібне до крупи;

результат перенесення і спеціалізації назви ка́шка¹ «дрібні квіти на рослинах»;

р. [ка́шка] «таволга; конюшина; деревій», бр. [ка́шка] «конюшина», слц. [kaška] «тс.», слн. [kašica] «грицики»;

щодо ч. схв. kokoška, п. kokoszka «грицики» припускається (Machek Jm. rostl. 63) походження від давнішого kaška «крупа» (пор. укр. [ка́шка] «грицики звичайні»);

неясне;

р. [ко́шка] «в’язіль барвистий; череда трироздільна», п. ст. kokoszka «грицики звичайні», ч. kokoška, схв. [кокошица] «тс.», ч. [kočičí drápky] «в’язіль барвистий»;

повʼязується також з дінд. kváthati «варить», псл. kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164–166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)», спорідненого з р. [коса́ть] «бити», укр. коса́, чеса́ти, псл. česati;

здебільшого зіставляється з лит. kóšti «цідити», лтс. kãst «тс.» і реконструюється початкове значення «просіяне потовчене зерно» або «проціджена (густа) їжа» (Фасмер–Трубачев II 214; Sławski II 94–95; Machek ESJČ 244; БЕР II 297–298; Skok II 59; Zubatý St. a čI. I 2, 100);

дальша етимологія висвітлюється по-різному;

псл. kaša;

р. бр. болг. м. ка́ша, п. kasza, ч. kaše, слц. kaša, схв. кȁша, кàша, слн. káša, стсл. кошица;

очевидно, як і ка́ша, [кашаве́ць] «вовчок», зводиться до псл. *kas-j-‹ *kōs-j-, подовженого варіанта основи kos-/čes- ( ‹*kes-) «чесати, скребти, бити, сікти»;

пор. р. [ка́шка] «розчищене місце в лісі, зруб», яке може бути зведене до тієї ж основи;