КАШКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́шка «дрібні квіти на рослинах»
похідне утворення від ка́ша;
первісно могло означати сукупність зернистих плодів на волоті, зокрема таких, які були придатні для приготування каші;
р. [ка́шка] «сережки берези; пупʼянок рослини; молоді соснові шишки; чоловічі суцвіття сосни; білі квіточки деревію та інших подібних рослин», слц. [kaška] «бузковий цвіт»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́шка «сережки берези; пупʼянок рослини; молоді соснові шишки; чоловічі суцвіття сосни; білі квіточки деревію та інших подібних рослин» | російська |
kaška «бузковий цвіт» | словацька |
ка́ша | ? |
ка́шка «таволга вʼязолиста, Spiraea ulmaria L; конюшина повзуча, Trifolium repens L.; конюшина середня, Trifolium medium L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medic.; деревій звичайний, Achillea millefolium L. Mak; бурачок, Alyssum saxatile L. Mak; кучерявий горошок, Coronilla varia L. Mak; крупка, Draba verna L. Mak; гадючник, Filipendula Adans. Mak; підмаренник весняний, Galium vernum Scop. Mak; хрінниця польова, Lepidium campestre R. Br. Mak» (бот.)
пояснюється також (Меркулова 90) як позначення рослин, які при перетиранні в руках утворюють щось подібне до крупи;
результат перенесення і спеціалізації назви ка́шка1 «дрібні квіти на рослинах»;
р. [ка́шка] «таволга; конюшина; деревій», бр. [ка́шка] «конюшина», слц. [kaška] «тс.», слн. [kašica] «грицики»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кашка водяна
«слабник водяний, Malachium aquaticum Fr.»
ка́шка жовтенька
«підмаренник справжній, медівник, Galium vernum L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́шка «конюшина» | білоруська |
ка́шка «таволга; конюшина; деревій» | російська |
kaška «тс.» | словацька |
kašica «грицики» | словенська |
ка́шка «дрібні квіти на рослинах» | ? |
ко́шка «в’язіль барвистий (горошок кучерявий), Coronilla varia L. Ж; вид аконіту, Aconitum napellus L. Mak; грицики звичайні, Capsella bursapastoris L. Mak» (бот.)
щодо ч. схв. kokoška, п. kokoszka «грицики» припускається (Machek Jm. rostl. 63) походження від давнішого kaška «крупа» (пор. укр. [ка́шка] «грицики звичайні»);
неясне;
р. [ко́шка] «в’язіль барвистий; череда трироздільна», п. ст. kokoszka «грицики звичайні», ч. kokoška, схв. [кокошица] «тс.», ч. [kočičí drápky] «в’язіль барвистий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кошки
«череда трироздільна, Bidens tripartitus L.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
kokoszka «грицики» | польська |
kaška «крупа» (пор. укр. [ка́шка] «грицики звичайні») | польська |
kokoszka «грицики звичайні» (ст.) | польська |
kokoška | сербохорватська |
кокошица «тс.» | сербохорватська |
ка́шка | українська |
kokoška | чеська |
kokoška | чеська |
kočičí drápky «в’язіль барвистий» | чеська |
ко́шка «в’язіль барвистий; череда трироздільна» | ? |
ка́ша
повʼязується також з дінд. kváthati «варить», псл. kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164–166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)», спорідненого з р. [коса́ть] «бити», укр. коса́, чеса́ти, псл. česati;
здебільшого зіставляється з лит. kóšti «цідити», лтс. kãst «тс.» і реконструюється початкове значення «просіяне потовчене зерно» або «проціджена (густа) їжа» (Фасмер–Трубачев II 214; Sławski II 94–95; Machek ESJČ 244; БЕР II 297–298; Skok II 59; Zubatý St. a čI. I 2, 100);
дальша етимологія висвітлюється по-різному;
псл. kaša;
р. бр. болг. м. ка́ша, п. kasza, ч. kaše, слц. kaša, схв. кȁша, кàша, слн. káša, стсл. кошица;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́шка
«ракова або рибʼяча ікра; нутрощі комах»
кашкува́тий
ка́шний
«ікристий»
ка́шник
«горщик, у якому варять кашу»
кашня́
«тс.»
кашува́тий
нака́шничок
«невеликий рогач, яким виймають кашник»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ка́ша | білоруська |
ка́ша | болгарська |
kváthati «варить» | давньоіндійська |
kãst «тс.» | латиська |
kóšti «цідити» | литовська |
ка́ша | македонська |
kasza | польська |
kvasъ «квас (Iljinskij AfSlPh 29, 164--166; Трубачев Slavia 29, 8); найбільш імовірним є походження з давнішого псл. *kōs-ja «побите, потовчене (зерно)» | праслов’янська |
česati | праслов’янська |
*kōs-ja | праслов’янська |
kaša | праслов’янська |
коса́ть «бити» | російська |
ка́ша | російська |
кȁша | сербохорватська |
кàша | сербохорватська |
kaša | словацька |
káša | словенська |
кошица | старослов’янська |
коса́ | українська |
чеса́ти | українська |
kaše | чеська |
кашка́тий «розтріпаний, кошлатий»
очевидно, як і ка́ша, [кашаве́ць] «вовчок», зводиться до псл. *kas-j-‹ *kōs-j-, подовженого варіанта основи kos-/čes- ( ‹*kes-) «чесати, скребти, бити, сікти»;
пор. р. [ка́шка] «розчищене місце в лісі, зруб», яке може бути зведене до тієї ж основи;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*kas-j- | праслов’янська |
kos- «чесати, скребти, бити, сікти» ( ‹*kes-) | праслов’янська |
*kōs-j- | праслов’янська |
čes- | праслов’янська |
ка́шка «розчищене місце в лісі, зруб» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України