КАЧУР — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́чка «Anas» (орн.)

очевидно, звуконаслідувальне утворення, повʼязане з вигуком ках, що відтворює крик качки;
виведення назви від зменшувальної форми жіночого імені п. Katarzyna, ч. Kateřina «Катерина» (Фасмер II 214; Булаховський Вибр. пр. II 214; Brückner 212; Mikl. EW 108) і тлумачення східнословʼянських форм як запозичених з польської мови недостатньо обґрунтоване;
р. [каченёнок] «каченя», [ка́чка, ка́чу́р], бр. ка́чка, п. kaczka, ч. слц. вл. kačka, нл. kacka, kaca;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́тир «качур»
ка́ця «качка» (дит.)
кача́ «каченя»
кача́ (вигук, яким відганяють качок)
кача́тина
кача́тко
кача́тник
ка́ча́чий
качва́ (зб.)
каченя́
ка́чер
качи́ний
качі́й «качур з недорозвиненими статевими органами»
ка́чій
качківни́цтво
качни́к «качатник»
ка́чор
качу́к
ка́чур
качу́рик «рінник (?), Cinclus aquaticus» (орн.)
качури́ний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́чка білоруська
kačka верхньолужицька
kacka нижньолужицька
kaca нижньолужицька
Katarzyna польська
kaczka польська
каченёнок «каченя» російська
ка́чка російська
ка́чу́р російська
kačka словацька
Kateřina «Катерина» чеська
kačka чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України