КАЧАТИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́чка «Anas» (орн.)
очевидно, звуконаслідувальне утворення, повʼязане з вигуком ках, що відтворює крик качки;
виведення назви від зменшувальної форми жіночого імені п. Katarzyna, ч. Kateřina «Катерина» (Фасмер II 214; Булаховський Вибр. пр. II 214; Brückner 212; Mikl. EW 108) і тлумачення східнословʼянських форм як запозичених з польської мови недостатньо обґрунтоване;
р. [каченёнок] «каченя», [ка́чка, ка́чу́р], бр. ка́чка, п. kaczka, ч. слц. вл. kačka, нл. kacka, kaca;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́тир
«качур»
ка́ця
«качка»
(дит.)
кача́
«каченя»
кача́
(вигук, яким відганяють качок)
кача́тина
кача́тко
кача́тник
ка́ча́чий
качва́
(зб.)
каченя́
ка́чер
качи́ний
качі́й
«качур з недорозвиненими статевими органами»
ка́чій
качківни́цтво
качни́к
«качатник»
ка́чор
качу́к
ка́чур
качу́рик
«рінник (?), Cinclus aquaticus»
(орн.)
качури́ний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́чка | білоруська |
| kačka | верхньолужицька |
| kacka | нижньолужицька |
| kaca | нижньолужицька |
| Katarzyna | польська |
| kaczka | польська |
| каченёнок «каченя» | російська |
| ка́чка | російська |
| ка́чу́р | російська |
| kačka | словацька |
| Kateřina «Катерина» | чеська |
| kačka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України