КАТЕХІЗИС — ЕТИМОЛОГІЯ

катехі́зис «релігійна книга з викладом догматів віри у формі запитань і відповідей; основні положення»

запозичення з грецької мови, можливо, опосередковане латинською (лат. саtēhēsis);
гр. κατήχησις «усне повчання, настанова» повʼязане з дієсловом κατηχέω «(усно) повчаю», утвореним з префікса κατα- і основи дієслова ήχέω «гримлю, звучу», похідного від ἤχη «звук, шум, тон», можливо, спорідненого з лат. vāgīre «верещати, пищати, кричати», лит. svagėˊtі «звучати», дангл. swōgan «звучати, лунати»;
р. болг. катехи́зис, катихи́зис, бр. катэхі́зіс, п. вл. katechizm, ч. katechismus, слц. katechizmus, м. катихи́зис, схв. катехùзис, катихùзис, слн. katekízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти

катехи́т «учитель закону божого» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
катэхі́зіс білоруська
катехи́зис болгарська
katechizm верхньолужицька
κατήχησις «усне повчання, настанова» грецька
κατηχέω «(усно) повчаю» грецька
ήχέω «гримлю, звучу» грецька
ἤχη «звук, шум, тон» грецька
swōgan «звучати, лунати» давньоанглійська
саtēhēsis латинська
vāgīre «верещати, пищати, кричати» латинська
svagėˊtі «звучати» литовська
катихи́зис македонська
katechizm польська
катехи́зис російська
катихи́зис російська
катехùзис сербохорватська
катихùзис сербохорватська
katechizmus словацька
katekízem словенська
katechismus чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України