КАТАФАЛК — ЕТИМОЛОГІЯ
катафа́лк
запозичення з французької або італійської мови, можливо, через німецьку (нім. Katafálk);
фр. catafalque походить від іт. catafalco «катафалк», що, як і фр. chafaud (échafaud) «риштування; поміст; ешафот», зводиться до нар.-лат. *catafalicum, утвореного з прийменника cata «згідно, відповідно» (з гр. κάτά) та іменника fala «високий поміст» етруського походження (отже, первісне значення – «відповідне високому помосту»);
р. бр. катафа́лк, п. ч. слц. вл. katafalk, болг. м. катафа́лка, схв. катàфалк, слн. katafálk;
Фонетичні та словотвірні варіанти
катафа́льник
«візник катафалка»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| катафа́лк | білоруська |
| катафа́лка | болгарська |
| katafalk | верхньолужицька |
| κάτά | грецька |
| catafalco «катафалк» | італійська |
| катафа́лка | македонська |
| *catafalicum | народнолатинська |
| cata «згідно, відповідно» (з гр. κάτά) | народнолатинська |
| fala «високий поміст» | народнолатинська |
| Katafálk | німецька |
| katafalk | польська |
| катафа́лк | російська |
| катàфалк | сербохорватська |
| katafalk | словацька |
| katafálk | словенська |
| catafalque | французька |
| chafaud «риштування; поміст; ешафот» (échafaud) | французька |
| katafalk | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України