КАТАСТРОФАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
катастро́фа
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Katastrophe, фр. catastrophe походять від лат. catastropha «різкий поворот; несподівана подія», запозиченого з грецької мови;
гр. καταστροφή «переворот; кінець, загибель, знищення, зруйнування» повʼязане з дієсловом καταστρέφω «загинаю вниз; перевертаю, перекидаю», утвореним з префікса κατα- «вниз» і основи дієслова στρέφω «повертаю, перекидаю»;
р. бр. болг. м. схв. катастро́фа, п. ч. слц. вл. katastrófa, нл. katastrofalny, слн. katastrófa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
катастрофі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| катастро́фа | білоруська |
| катастро́фа | болгарська |
| katastrófa | верхньолужицька |
| καταστροφή «переворот; кінець, загибель, знищення, зруйнування» | грецька |
| καταστρέφω «загинаю вниз; перевертаю, перекидаю» | грецька |
| κατα- «вниз» | грецька |
| στρέφω «повертаю, перекидаю» | грецька |
| catastropha «різкий поворот; несподівана подія» | латинська |
| катастро́фа | македонська |
| katastrofalny | нижньолужицька |
| Katastrophe | німецька |
| katastrófa | польська |
| катастро́фа | російська |
| катастро́фа | сербохорватська |
| katastrófa | словацька |
| katastrófa | словенська |
| catastrophe | французька |
| katastrófa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України