КАТАЛІТИЧНУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ката́ліз
запозичення з новолатинської мови;
нлат. catalysis походить від гр. κατάλυσις «розпад; знищення; розпуск», повʼязаного з καταλύω «розвʼязую, розпускаю», утвореним з префікса κατα- і основи дієслова λύω «розвʼязую»;
р. ката́лиз, бр. ката́ліз, п. kataliza, ч. слц. katalýza, болг. м. схв. катали́за, слн. katalíza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каталіза́тор
каталіти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ката́ліз | білоруська |
катали́за | болгарська |
κατάλυσις «розпад; знищення; розпуск» | грецька |
καταλύω «розвʼязую, розпускаю» | грецька |
λύω «розвʼязую» | грецька |
катали́за | македонська |
catalysis | новолатинська |
kataliza | польська |
ката́лиз | російська |
катали́за | сербохорватська |
katalýza | словацька |
katalíza | словенська |
katalýza | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України