КАТАЛІТИЧНА — ЕТИМОЛОГІЯ
ката́ліз
запозичення з новолатинської мови;
нлат. catalysis походить від гр. κατάλυσις «розпад; знищення; розпуск», повʼязаного з καταλύω «розвʼязую, розпускаю», утвореним з префікса κατα- і основи дієслова λύω «розвʼязую»;
р. ката́лиз, бр. ката́ліз, п. kataliza, ч. слц. katalýza, болг. м. схв. катали́за, слн. katalíza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каталіза́тор
каталіти́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ката́ліз | білоруська |
| катали́за | болгарська |
| κατάλυσις «розпад; знищення; розпуск» | грецька |
| καταλύω «розвʼязую, розпускаю» | грецька |
| λύω «розвʼязую» | грецька |
| катали́за | македонська |
| catalysis | новолатинська |
| kataliza | польська |
| ката́лиз | російська |
| катали́за | сербохорватська |
| katalýza | словацька |
| katalíza | словенська |
| katalýza | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України