КАСТЕЛЯНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

каштеля́н «за середньовіччя -- управитель цитаделі, наглядач замку; почесний титул польського сенатора в XV--XVIII ст.; особа, що завідує білизною в готелі, гуртожитку, лікарні»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. kasztelan, як і ч. ели. слц. kastelán, болг. кастела́н, схв. кастèлāн, каштèлāн, походить від лат. castellānus «належний до укріпленого місця; мешканець фортеці», повʼязаного з castellum «укріплене місце, фортеця», зменш. від castrum «фортеця; військовий табір», спорідненого з castro «обрізую»;
бр. кастэля́нка, ст. каштелянъ (1529), кастелянъ (1608);
Фонетичні та словотвірні варіанти

кастеля́нка «тс. »
каштеля́нка «жінка, що завідує білизною»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кастэля́нка білоруська
каштелянъ (1529)(ст.) білоруська
кастелянъ (1608) білоруська
кастела́н болгарська
castellānus «належний до укріпленого місця; мешканець фортеці» латинська
castellum «укріплене місце, фортеця» латинська
castrum «фортеця; військовий табір» латинська
castro «обрізую» латинська
kasztelan польська
кастèлāн сербохорватська
каштèлāн сербохорватська
kastelán словацька
kastelán чеська
kastelán ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України