КАРЯЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
каря́чки «навпочіпки»
результат видозміни форм кара́чки і под. під впливом російських варіантів або як прояв гіперизму щодо закономірної твердої вимови ра, прийнятої за діалектне відхилення;
р. [коря́чить] «ламати, розводити, розпинати», [коря́ка] «розсоха», [каря́чить] «розводити, розставляти (ноги)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
каря́читися
«опиратися, опинатися»
карячкува́тий
«кривоногий, розчепірений»
коря́читися
«викривлятися»
коря́чкою
«розставляючи ноги»
корячкува́тий
«кривий, вузлуватий (про дерево); кривоногий»
накаря́чках
накаря́чки
о́каряч
«розставивши ноги»
(присл.)
розкаря́ка
«що-небудь розчепірене»
розкаря́куватий
розкаря́чений
розкаря́чити
розкаря́чкуватий
скаря́чити
«широко розставити (ноги)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кара́чки | російська |
| коря́чить «ламати, розводити, розпинати» | російська |
| коря́ка «розсоха» | російська |
| каря́чить «розводити, розставляти (ноги)» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України