КАРУЦА — ЕТИМОЛОГІЯ
кару́ца «віз»
запозичення з східнороманських мов;
молд. кэру́цэ, рум. cărúţă «тс.; візок» є похідним від кар (саr) «віз», що відбиває лат. carrus «віз»;
болг. кару́ца, схв. кàруца «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кару́ца | болгарська |
carrus «віз» | латинська |
кэру́цэ | молдавська |
кар «віз» (саr) | молдавська |
cărúţă «тс.; візок» | румунська |
саr | румунська |
кàруца «тс.» | сербохорватська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України