КАРУКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
карю́к «столярний клей»
походження неясне;
очевидно, запозичення з східних мов;
р. [карлу́к] «рибʼячий клей», бр. [кару́ка, карю́к], п. karuk «рибʼячий клей», [karug, karog] (з укр.), ч. karuk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кару́к
кару́чити
карю́чити
корю́к
«тс.»
прикарю́чити
розкарукува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кару́ка | білоруська |
| карю́к | білоруська |
| karuk «рибʼячий клей» | польська |
| karug (з укр.) | польська |
| karog (з укр.) | польська |
| карлу́к «рибʼячий клей» | російська |
| karuk «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України