КАРУКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

карю́к «столярний клей»

походження неясне;
очевидно, запозичення з східних мов;
р. [карлу́к] «рибʼячий клей», бр. [кару́ка, карю́к], п. karuk «рибʼячий клей», [karug, karog] (з укр.), ч. karuk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кару́к
кару́чити
карю́чити
корю́к «тс.»
прикарю́чити
розкарукува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кару́ка білоруська
карю́к білоруська
karuk «рибʼячий клей» польська
karugукр.) польська
karogукр.) польська
карлу́к «рибʼячий клей» російська
karuk «тс.» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України