КАРТИНАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
кріт «Talpa europea L.» (зоол.)
псл. krъtъ;
споріднене з лит. krutùs «рухливий, жвавий», krutėti «ворушитися, рухатися», krũtulioti «ворушитися»;
припущення про спорідненість з лит. kùrmis «кріт», дінд. kūrmáḥ «черепаха» (Brückner ZfSlPh 4, 216; Mikl. EW 144; Uhlenbeck 62), лит. turkti «ритися (в землі)» (Machek ESJČ 296) або з дісл. hraustr «бадьорий», двн. (h)rusten «споряджати» (Zupitza GG 123) сумнівні;
форма кріт з голосним і замість закономірного о є результатом пізньої видозміни за зразком форм типу кіт (‹ котъ), під (‹ подъ);
р. бр. крот, др. крътъ, п. kret, ч. krtek, krt, слц. krt, вл. krot, нл. kšet, škret, болг. крът, м. крт, схв. крт, слн. krt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
карти́на
«тс. Me; кріт»
керт
керти́на
керти́ти
«рити землю»
керти́ця
керти́чина
«нарита кротом земля»
кертови́ння
«тс.»
кертя́к
«тс,»
крит
«кріт»
крити́ти
критови́сько
«нарита кротом земля»
крот
«кріт»
крота́вина
кроти́ти
«тс.»
крото́вий
кротови́на
крото́вина
«нарита кротом земля»
кротови́ння
крото́вище
«тс.»
кротя́чий
крут
«кріт»
накроти́ти
«нарити землю»
(про крота)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| крот | білоруська |
| крът | болгарська |
| krot | верхньолужицька |
| kūrmáḥ «черепаха» | давньоіндійська |
| hraustr «бадьорий» | давньоісландська |
| (h)rusten | давньонижньонімецька |
| крътъ | давньоруська |
| krutùs «рухливий, жвавий» | литовська |
| krutėˊti «ворушитися, рухатися» | литовська |
| krũtulioti «ворушитися» | литовська |
| kùrmis «кріт» | литовська |
| tur̃kti «ритися (в землі)» | литовська |
| крт | македонська |
| kšet | нижньолужицька |
| škret | нижньолужицька |
| kret | польська |
| krъtъ | праслов’янська |
| крот | російська |
| кр̏т | сербохорватська |
| krt | словацька |
| kr̀t | словенська |
| кріт (‹ котъ) | українська |
| кіт (‹ котъ) | українська |
| під (‹ подъ) | українська |
| krtek | чеська |
| krt | чеська |
ка́рта
через польську або німецьку (нвн. Kárte) мову запозичено з французької чи італійської;
фр. carte, іт. carta «папір; карта; документ» походять від лат. carta (charta) «папір; лист; документ; книга», що відбиває гр. χάρτης «папірусна карта», яке вважається запозиченням з єгипетської мови;
р. бр. болг. м. ка́рта, п. ч. слц. вл. нл. karta, схв. кȃрта, слн. kárta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
карта́р
«виготовлювач паспортів для худоби Ж; картяр Я»
карте́жник
карте́чник
«тс.»
карти́на
карти́нний
«мальовничий»
карти́нува́тий
«чотирикутний»
карті́вни́к
«картяр»
картівни́цтво
ка́ртка
ка́ртник
картовни́к
ка́рточка
«картка, фотокартка»
картьожня
картя́р
картя́рня
картя́рство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́рта | білоруська |
| ка́рта | болгарська |
| karta | верхньолужицька |
| χάρτης «папірусна карта» | грецька |
| carta «папір; карта; документ» | італійська |
| carta «папір; лист; документ; книга» (charta) | латинська |
| ка́рта | македонська |
| karta | нижньолужицька |
| Kárte | нововерхньонімецька |
| karta | польська |
| ка́рта | російська |
| кȃрта | сербохорватська |
| karta | словацька |
| kárta | словенська |
| carte | французька |
| karta | чеська |
ка́ртє «узори в березовій деревині»
очевидно, повʼязане з ка́рта, карти́на (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́рта | ? |
| карти́на | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України