КАРТАТА — ЕТИМОЛОГІЯ
карта́тий «помальований квадратами»
власне українське утворення від ка́рта «прямокутний аркуш» (пор. [карти́нува́тий] під ка́рта);
Фонетичні та словотвірні варіанти
карта́цький
(заст.)
карти́стий
«тс.»
картува́ти
«розбивати на смуги»
(поле)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́рта «прямокутний аркуш» (пор. [карти́нува́тий] під ка́рта) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України