КАРПОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
карп «короп, Cyprinus carpio L.» (іхт.)
запозичення з середньонижньонімецької мови;
снн. karpe(n), як і двн. karpfo, нвн. Karpfen «тс.», походить із якоїсь праєвропейської мови, звідки й псл. *korpъ, укр. ко́роп «тс.»;
р. бр. болг. карп, п. вл. полаб. karp, нл. karpa, схв. [karp], слн. kàrp;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
карп | білоруська |
карп | болгарська |
karp | верхньолужицька |
karpfo | давньоверхньонімецька |
karpa | нижньолужицька |
Karpfen «тс.» | нововерхньонімецька |
karp | полабська |
karp | польська |
*korpъ | праслов’янська |
карп | російська |
karp | сербохорватська |
karpe(n) | середньонижньонімецька |
kàrp | словенська |
ко́роп «тс.» | українська |
Карпо́
через церковнословʼянську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Καρπός як чоловіче імʼя утворене на основі іменника κάρπος «плід», спорідненого з лат. carpo «зриваю», дінд. kṛpāṇaḥ «меч», двн. herbist «осінь», лит. kir̃pti «стригти», псл. *čеrръ, *čьr̥pati, укр. че́реп, черпа́ти;
р. болг. Карп, бр. Ка́рпа, Карп, стсл. Каръпъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Каріпо́н
Карпъ
(1430)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Ка́рпа | білоруська |
Карп | болгарська |
Καρπός «плід» | грецька |
κάρπος | грецька |
herbist «осінь» | давньоверхньонімецька |
kṛpāṇaḥ «меч» | давньоіндійська |
carpo «зриваю» | латинська |
kir̃pti «стригти» | литовська |
*čеrръ | праслов’янська |
*č<SUP>ь</SUP>r̥pati | праслов’янська |
Карп | російська |
Каръпъ | старослов’янська |
че́реп | українська |
черпа́ти | українська |
Карп | українська |
ко́роп «Cyprinus carpio L.» (іхт.)
псл. *korръ;
запозичення з германських мов, звідки походить і пізніший варіант назви коропа укр. діал. р. бр. карп, п. ч. karp, слн. kàrp;
двн. karpfo (‹ *karppo) походить з якоїсь мови, що була поширена в першій половині І тис. н. е. на альпійській території;
пов’язання з псл. *korpavъ «шорсткий, шершавий» (Bern. I 575) або з іє. *(s)ker- «крутити, гнути» (Leder 116) позбавлене підстав;
р. [ко́роп, коропча́та], бр. [ко́рап], др. коропъ, ч. ст. krap, слц. [krap], болг. м. крап, схв. крȁп, слн. kràp;
Фонетичні та словотвірні варіанти
короп'я́чий
коропе́ль
коропень
«тс.»
коропча́та
«дрібні коропи»
коропчу́к
«невеликий короп»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
карп | білоруська |
ко́рап | білоруська |
крап | болгарська |
karpfo (‹ *karppo) | давньоверхньонімецька |
*karppo | давньоверхньонімецька |
коропъ | давньоруська |
*(s)ker- «крутити, гнути» | індоєвропейська |
крап | македонська |
karp | польська |
*korръ | праслов’янська |
*korpavъ «шорсткий, шершавий» | праслов’янська |
карп | російська |
ко́роп | російська |
коропча́та | російська |
крȁп | сербохорватська |
krap | словацька |
kàrp | словенська |
kràp | словенська |
карп (діал.) | українська |
karp | чеська |
krap (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України