КАРНАВУХА — ЕТИМОЛОГІЯ

р. корноу́хий «коротковухий, з обрізаним вухом» утворене з основ прикметника [ко́рный] «короткий, куций», спорідненого з укр. [корня́ти] «рубати, колоти», та іменника у́хо, що відповідає укр. ву́хо;

очевидно, запозичення з російської мови;

бр. карнаву́хі;

очевидно, результати контамінації слова ко́рінь і основи корн- «короткий, куций (‹обрізаний)», наявної у дієслові [корня́ти] «бити, рубати», а також у зміненому вигляді в словах карнаву́хий, курно́сий;

пов’язання з лит. kiáuras «дірявий» (Bern. IF 10, 159) помилкове;

очевидно, результат видозміни др. *кърногузъ(и), складного слова з першою частиною *кърно- (› корно-), рефлекс якої наявний в укр. карнаву́хий, і другою частиною, пов’язаною з укр. гуза́;

р. кургу́зый «куцохвостий; тісний»;

псл. *kъrnodupьlь, складне, пізніше спрощене, утворення з основ прикметника *k^ъrnъ(jь) (пор. р. [ко́рный] «куций») «покалічений, обрізаний, відламаний», що зберігся в складі слова карнаву́хий (‹ корно-), і іменника dupa «зад»;

пов’язання з лат. quadrupēs «чотириногий» або з нім. Krüppel «каліка, інвалід» (Karłowicz SWO 328) помилкове;

р. [курду́пик] «чорт», бр. [курду́пый] «куций, безхвостий», п. [kurdupel] «низька людина; підліток, малюк», слц. [kurdupel’] «мала, низька людина»;