КАРЛЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
карлю́ка «загнутий кінець палки»
південнословʼянські форми зводяться до псл. *kъr̥l-, похідного від кореня *kr-, того самого, що і в основі krivъ, укр. криви́й;
укр. кар- замість очікуваного *кор-, [кир-], можливо, є результатом впливу паралельних форм каблу́ка, закаблу́ка;
болг. къ́рлеж «палка пастуха», м. крлук «пастуша палка з карлюкою; гак», крлик «тс.», схв. кр̏љӯк «ковінька пастуха», слн. kŕlj «пень, колода»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
закарлю́ка
«карлюка»
закарлю́чистий
«з багатьма вигинами»
закарлю́чка
«тс.»
карлюк
«ціпок, палиця»
карлю́чити
карлю́чка
«тс.; палка з загнутим кінцем; незграбно написана буква; гачок Пі»
карлючкува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| къ́рлеж «палка пастуха» | болгарська |
| крлук «пастуша палка з карлюкою; гак» | македонська |
| крлик «тс.» | македонська |
| *k<SUP>ъ</SUP>r̥l- | праслов’янська |
| *kr- | праслов’янська |
| кр̏љӯк «ковінька пастуха» | сербохорватська |
| kŕlj «пень, колода» | словенська |
| криви́й | українська |
| каблу́ка | ? |
| закаблу́ка | ? |
ка́рлик «людина незвичайно малого росту»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
двн. [karal] «малюк», свн. [karl] «тс.», як і нвн. Kerl «парубок», було семантичним варіантом до karl «чоловік»;
р. ка́рла, ка́рлик, бр. ка́рлік, п. karlę, karzel, karlik, ч. karlík;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́рликовий
«низькорослий»
(про рослину)
карликува́тий
ка́рлиця
ка́рло
карлува́тий
«приземкуватий»
карлю́жа
карлю́к
карля́
«тс.»
ка́рлячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́рлік | білоруська |
| karal «малюк» | давньоверхньонімецька |
| Kerl «парубок» | нововерхньонімецька |
| karl «чоловік» | польська |
| karlę | польська |
| karzel | польська |
| karlik | польська |
| ка́рла | російська |
| ка́рлик | російська |
| karl «тс.» | середньоверхньнімецька |
| karlík | чеська |
карна́ти «пасти»«обрізувати; стригти» (? -- очевидно, )
не зовсім ясний різновид фонетично закономірної форми [корна́ти], аналогічний до карлю́ка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́рнявка
«безвуха»
обкарна́ти
«обкраяти»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| корна́ти | ? |
| карлю́ка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України