КАРЛИКУВАТИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́рлик «людина незвичайно малого росту»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
двн. [karal] «малюк», свн. [karl] «тс.», як і нвн. Kerl «парубок», було семантичним варіантом до karl «чоловік»;
р. ка́рла, ка́рлик, бр. ка́рлік, п. karlę, karzel, karlik, ч. karlík;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́рликовий
«низькорослий»
(про рослину)
карликува́тий
ка́рлиця
ка́рло
карлува́тий
«приземкуватий»
карлю́жа
карлю́к
карля́
«тс.»
ка́рлячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́рлік | білоруська |
| karal «малюк» | давньоверхньонімецька |
| Kerl «парубок» | нововерхньонімецька |
| karl «чоловік» | польська |
| karlę | польська |
| karzel | польська |
| karlik | польська |
| ка́рла | російська |
| ка́рлик | російська |
| karl «тс.» | середньоверхньнімецька |
| karlík | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України