КАРБЮРАТОР — ЕТИМОЛОГІЯ
карбюра́тор «прилад для перетворення рідкого палива в газову суміш»
запозичення з французької мови;
фр. carburateur «карбюратор», carburer «карбюрувати» утворені в кінці XIX ст. від carbure «вуглецева сполука», похідного наукового утворення від лат. carbo «вугілля»;
р. бр. карбюра́тор, п. karburator, ч. слц. слн. karburátor, болг. м карбура́тор, схв. карбỳрāтор;
Фонетичні та словотвірні варіанти
карбюра́ція
карбюрува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карбюра́тор | білоруська |
| карбура́тор | болгарська |
| carbo «вугілля» | латинська |
| karburator | польська |
| карбюра́тор | російська |
| карбỳрāтор | сербохорватська |
| karburátor | словацька |
| karburátor | словенська |
| carburateur «карбюратор» | французька |
| carburer «карбюрувати» | французька |
| carbure «вуглецева сполука» | французька |
| karburátor | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України