КАРАЧІ — ЕТИМОЛОГІЯ
кара́чі «густий чагарник»
запозичення з якоїсь тюркської мови;
пор. тур. karaçalı «терен», утворене з основ kara «чорний» і çalı «чагарник»;
у російській мові відбулося зближення з карага́ч «вʼяз»;
р. [карага́ч] «терен» (Даль у значенні сумнівається);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карага́ч «терен» (Даль у значенні сумнівається) | російська |
| karaçalı «терен» | турецька |
| kara «чорний» | турецька |
| çalı «чагарник» | турецька |
| карага́ч «вʼяз» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України