КАРАФИ — ЕТИМОЛОГІЯ

кара́фа «графин»

через польське посередництво запозичено з італійської або французької мови;
іт. caráffa «тс.», caraffina (зменш.), звідки фр. carafe, через іспанську мову (ісп. garrafa «тс.») прийшло з арабської;
ар. garrafa «опукла пляшка» повʼязане з дієсловом garafa «черпати» прасемітського походження або з іменником karʼа «гарбуз» (Lokotsch 54);
р. ст. карафи́н, бр. [карафі́нка], п. karafa, karafka, karafina, ч. слц. вл. karafa, болг. кара́фа, м. карафина, схв. карàфа, слн. karáfa;
Фонетичні та словотвірні варіанти

карафі́нка «тс.»
кара́фка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
garrafa «опукла пляшка» арабська
garafa «черпати» арабська
karʼа «гарбуз» арабська
карафі́нка білоруська
кара́фа болгарська
karafa верхньолужицька
garrafa іспанська
caráffa «тс.» італійська
caraffina (зменш.) італійська
карафина македонська
karafa польська
karafka польська
karafina польська
карафи́н (ст.) російська
карàфа сербохорватська
karafa словацька
karáfa словенська
carafe французька
karafa чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України