КАРАСІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ка́ра́сь «Carassius carassius, Саrassius vulgaris, Cyprinus carassius» (іхт.)
псл. karasь, karasjь, очевидно, запозичення з якоїсь сусідньої мови (пор. мар. удм. karaka, тат. кәрәкә «тс.»);
виведення від нвн. Karausche, ст. karas «тс.» (Преобр. І 297; Bern. I 489; Korbut PF 4, 466), яке зводять до гр. κορακĩνος «вид морської риби» через фр. carassin (corassin) «карась», іт. coracino «особлива риба», лат. coracīnus «вид риби» (Kluge–Mitzka 350–351), недостатньо обґрунтоване, оскільки фр. саrassin саме виводиться від нім. [karas] (Machek ESJČ 242; Dauzat 141);
р. бр. кара́сь, др. карась, карасъ, п. karaś, ч. слц. вл. нл. karas, болг. кара́с, кара́ш, схв. кàрāш, слн. káras, korêselj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ка́рас
кара́сько
карасьча́
«тс.»
карасюва́тий
«багатий на карасів»
карася́
«карасик»
кара́сячий
карася́ччя
(зб.)
карахве́т
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кара́сь | білоруська |
кара́с | болгарська |
кара́ш | болгарська |
karas | верхньолужицька |
κορακĩνος «вид морської риби» | грецька |
карась | давньоруська |
карасъ | давньоруська |
coracino «особлива риба» | італійська |
coracīnus «вид риби» | латинська |
karaka | марійська |
karas | нижньолужицька |
karas | німецька |
Karausche | нововерхньонімецька |
karas «тс.» (ст.) | нововерхньонімецька |
karaś | польська |
karasь | праслов’янська |
karasjь | праслов’янська |
кара́сь | російська |
кàрāш | сербохорватська |
karas | словацька |
káras | словенська |
korêselj | словенська |
кәрәкә | татарська |
karaka | удмуртська |
carassin «карась» (corassin) | французька |
саrassin | французька |
karas | чеська |
відкара́скатися «відчепитися, звільнитися від когось»
етимологічно неясне;
спроби пов’язання з кара́сь (Brückner 219) або з р. [курскать] «гризти, кусати», [ки́рскыта́ть] «тс.» (Шахматов ИОРЯС 7/2, 355) позбавлені ґрунту;
бр. кара́скаць «тягти вгору», кара́скацца «видиратися вгору; [в’язнути, приставати]», п. karaskac się «возитися, мати клопіт», [odkaraskać się] «відкараскатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
накара́скатися
«прив’язнути, пристати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кара́скаць «тягти вгору» | білоруська |
karaskac się «возитися, мати клопіт» | польська |
курскать «гризти, кусати» | російська |
кара́скацца «видиратися вгору; [в’язнути, приставати]» | українська |
odkaraskać się «відкараскатися» | українська |
кара́сь | ? |
ки́рскыта́ть «тс.» | ? |
пара́шка «гірчак, Rhodeus amarus; чебак гіркий, Cyprinus amarus» (іхт.)
результат видозміни назви [кара́сик] «гірчак», р. [кара́сь], п. [karaśka], ч. [karas] «тс.», перенесеної з карася за зовнішньою подібністю гірчака до невеликого карасика (Сабанеев 360);
р. [парашка, паранка] «тс.», [пара́ха] «бичок, Cottus gobio L.», [параша] «тс.», п. [paraszka] «гірчак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пари́нка
«гірчак»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
karaśka | польська |
paraszka «гірчак» | польська |
кара́сь | російська |
парашка | російська |
паранка «тс.» | російська |
пара́ха «бичок, Cottus gobio L.» | російська |
параша «тс.» | російська |
кара́сик «гірчак» | українська |
karas «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України