КАРАСЯТА — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́ра́сь «Carassius carassius, Саrassius vulgaris, Cyprinus carassius» (іхт.)

псл. karasь, karasjь, очевидно, запозичення з якоїсь сусідньої мови (пор. мар. удм. karaka, тат. кәрәкә «тс.»);
виведення від нвн. Karausche, ст. karas «тс.» (Преобр. І 297; Bern. I 489; Korbut PF 4, 466), яке зводять до гр. κορακĩνος «вид морської риби» через фр. carassin (corassin) «карась», іт. coracino «особлива риба», лат. coracīnus «вид риби» (Kluge–Mitzka 350–351), недостатньо обґрунтоване, оскільки фр. саrassin саме виводиться від нім. [karas] (Machek ESJČ 242; Dauzat 141);
р. бр. кара́сь, др. карась, карасъ, п. karaś, ч. слц. вл. нл. karas, болг. кара́с, кара́ш, схв. кàрāш, слн. káras, korêselj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ка́рас
кара́сько
карасьча́ «тс.»
карасюва́тий «багатий на карасів»
карася́ «карасик»
кара́сячий
карася́ччя (зб.)
карахве́т «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кара́сь білоруська
кара́с болгарська
кара́ш болгарська
karas верхньолужицька
κορακĩνος «вид морської риби» грецька
карась давньоруська
карасъ давньоруська
coracino «особлива риба» італійська
coracīnus «вид риби» латинська
karaka марійська
karas нижньолужицька
karas німецька
Karausche нововерхньонімецька
karas «тс.» (ст.) нововерхньонімецька
karaś польська
karasь праслов’янська
karasjь праслов’янська
кара́сь російська
кàрāш сербохорватська
karas словацька
káras словенська
korêselj словенська
кәрәкә татарська
karaka удмуртська
carassin «карась» (corassin) французька
саrassin французька
karas чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України