КАРАМЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, за посередництвом російської і частково польської мови запозичено з французької;

фр. caramel походить від ісп. caramel(о) «карамель, льодяник», яке розглядається як продовження видозміненого слат. canna mellis (cannamella) «цукрова тростина», з лат. canna «тростина» і слат. mellis (mella) «цукровий (солодкий)» (Фасмер II 192; Dauzat 141; Meyer-Lübke 150), як відбиття лат. calamellus, букв. «тростинка» (за формою цукерок), зменш. від лат. calamus «тростина» (Преобр. І 296; Kluge–Mitzka 351), як наслідок контамінації canna mellis «цукрова тростина» і calamellis «тростинка» на позначення цукерок (паленого цукру на паличці) (Holub–Lyer 233) або як засвоєне нлат. caramellis «карамель», утворене в результаті контамінації canna mellis «цукрова тростина» і лат. calamus «тростина» (Gamillscheg 189);

р. бр. караме́ль, п. karmel «карамель; палений цукор», karmelek «карамелька, льодяник», ч. слц. karamel «палений цукор», болг. караме́л «палений цукор для солодощів; карамель (цукерки з цього цукру)», м. караме́ла «карамель», схв. карамȇла «ірис (вид цукерок); [цукат, зацукровані фрукти]», слн. karaméla «палений цукор; карамель, льодяник»;