КАРАКАТИЦА — ЕТИМОЛОГІЯ
карака́тиця «головоногий молюск Sepia» (зоол.)
запозичення з російської мови;
р. карака́тица є, очевидно, результатом видозміни давнішого *корокатица, повʼязаного з прикметником *корокатъ «ногатий» (пор. схв. крàкат «тс.»), утвореним від др. *корокъ «нога»;
отже, первісне значення слова – «ногата тварина»;
бр. карака́ціца;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| карака́ціца | білоруська |
| *корокъ «нога» | давньоруська |
| карака́тица | російська |
| *корокатица | російська |
| *корокатъ «ногатий» (пор. схв. крàкат «тс.») | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України