КАРАВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
кара́вка «ганчірка; (знев.) нікчемна, слабовільна людина»
повʼязане, очевидно, з бр. кара́вы «брудний, зашкарублий від бруду (пор. каравая ануча «брудна ганчірка»);
корявий, шкарубкий», похідним від кара́, спорідненого з укр. кора́ (див.);
бр. [кара́вачнік] «ганчірник»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кара́внік
«ганчірник»
кора́вка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кара́вы «брудний, зашкарублий від бруду (пор. каравая ануча «брудна ганчірка» | білоруська |
| кара́вачнік «ганчірник» | білоруська |
| кора́ | українська |
| кара́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України