КАРАВАНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

карава́н «валка вʼючних тварин; юрба людей, що шукають роботи; частина табуна з одного жеребця і кількох кобил; кілька річкових суден, що пливуть разом»

запозичено, можливо, за посередництвом російської і польської мов, з перської;
перс. kārwān «група мандрівників, караван верблюдів» походить від дінд. karabháḥ «верблюд; молодий верблюд; молодий слон», етимологічно неясного (можливо, не індоєвропейського за походженням);
для р. карава́н при запозиченні з перської мови допускають також (Фасмер II 190) французьке посередництво (фр. caravane);
р. бр. карава́н, п. karawana, ст. (XVII ст.) karawan, ч. karavana, слц. karavána, болг. керва́н, м. карван, керван, схв. карàвāн, кàрвāн, каравàна, слн. karavána;
Фонетичні та словотвірні варіанти

карава́на
карава́нець «купець, що йде з караваном»
караванник «той, хто супроводжує, обслуговує караван»
карава́нчики «гультяї, що грабували татарські каравани Я» (заст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
карава́н білоруська
керва́н болгарська
karabháḥ «верблюд; молодий верблюд; молодий слон» давньоіндійська
карван македонська
керван македонська
kārwān «група мандрівників, караван верблюдів» перська
karawana польська
karawan (XVII ст.)(ст.) польська
карава́н російська
карава́н російська
карàвāн сербохорватська
кàрвāн сербохорватська
каравàна сербохорватська
karavána словацька
karavána словенська
caravane французька
karavana чеська

карава́н «ґуральня, винниця» (заст.)

тур. kârhane «фабрика, майстерня; (вульг.) публічний дім» походить від перс. кӓрхане «завод, фабрика, майстерня», складного слова, утвореного з іменників кӓр «справа, діло, робота; заняття», спорідненого з дінд. krnóti «робить», і хане «дім», повʼязаного з ав. kantanaiy «копати» і спорідненого з дінд. khánati «копає»;
значення «публічний дім» зʼявилося, очевидно, вже в турецькій мові як первісно евфемістичне;
очевидно, видозмінене запозичення з турецької мови;
р. ст. і діал. карава́н «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ka<SUP>n</SUP>tanaiy «копати» авестійська
krnóti «робить» давньоіндійська
khánati «копає» давньоіндійська
кӓрхане «завод, фабрика, майстерня» перська
кӓр «справа, діло, робота; заняття» перська
хане «дім» перська
карава́н «тс.» (ст.)(діал.) російська
kârhane «фабрика, майстерня; (вульг.) публічний дім» турецька

карава́н «великий віз, фургон Г; катафалк Ж»

запозичення з польської мови;
п. karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)», ст. karwan, karabon «довгий, важкий великий віз», [karaban, karawón] «тс.» відбивають запозичене нвн. Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом», складне слово, утворене з іменників Karren «віз, візок; тачка», що через свн. karre, двн. karro, karra походить від лат. carrus «чотириколісний віз», і Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan – так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван»), споріднене з псл. ѵоzъ, укр. віз;
у польській мові значення «катафалк» у слова karawan виникло лише в другій половині XVIII ст. у звʼязку з застосуванням у цій функції військового воза;
зважаючи на хронологію п. karawan «катафалк», неймовірним видається його виведення (Маlіnowski PF 2, 261; Matzenauer 195; Korbut PF 4, 475; Karłowicz SWO 255) з незасвідченого свн. karwagen, двн. karawagen, перший компонент яких (свн. kar, двн. kara) має означати «жалоба, оплакування», як у нвн. Karfreitag «велика пʼятниця», букв. «сумна, жалібна пʼятниця»;
р. [карафа́шка] «лінійка, віз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

караваня́р «візник катафалка; факельник, що супроводжує катафалк»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
karro давньоверхньонімецька
karawagen давньоверхньонімецька
kara давньоверхньонімецька
carrus «чотириколісний віз» латинська
Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом» нововерхньонімецька
Karren «віз, візок; тачка» нововерхньонімецька
Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan -- так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван») нововерхньонімецька
Karfreitag «велика пʼятниця» нововерхньонімецька
karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)» польська
karwan (ст.) польська
karabon «довгий, важкий великий віз» польська
karaban «тс.» польська
karawón «тс.» польська
-wan польська
rydwan польська
karawan польська
karawan «катафалк» польська
ѵоzъ праслов’янська
карафа́шка «лінійка, віз» російська
karre середньоверхньнімецька
reit-wagen середньоверхньнімецька
karwagen середньоверхньнімецька
kar середньоверхньнімецька
віз українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України