КАРАВАНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено, можливо, за посередництвом російської і польської мов, з перської;

перс. kārwān «група мандрівників, караван верблюдів» походить від дінд. karabháḥ «верблюд; молодий верблюд; молодий слон», етимологічно неясного (можливо, не індоєвропейського за походженням);

для р. карава́н при запозиченні з перської мови допускають також (Фасмер II 190) французьке посередництво (фр. caravane);

р. бр. карава́н, п. karawana, ст. (XVII ст.) karawan, ч. karavana, слц. karavána, болг. керва́н, м. карван, керван, схв. карàвāн, кàрвāн, каравàна, слн. karavána;

тур. kârhane «фабрика, майстерня; (вульг.) публічний дім» походить від перс. кӓрхане «завод, фабрика, майстерня», складного слова, утвореного з іменників кӓр «справа, діло, робота; заняття», спорідненого з дінд. krnóti «робить», і хане «дім», повʼязаного з ав. kaⁿtanaiy «копати» і спорідненого з дінд. khánati «копає»;

значення «публічний дім» зʼявилося, очевидно, вже в турецькій мові як первісно евфемістичне;

очевидно, видозмінене запозичення з турецької мови;

р. ст. і діал. карава́н «тс.»;

запозичення з польської мови;

п. karawan «катафалк; [довгий вантажний віз]; (ст.) навантажений віз з амуніцією, провіантом (застосовуваний на війні)», ст. karwan, karabon «довгий, важкий великий віз», [karaban, karawón] «тс.» відбивають запозичене нвн. Karrenwagen «віз, у який коні запряжено один за одним; віз з кузовом», складне слово, утворене з іменників Karren «віз, візок; тачка», що через свн. karre, двн. karro, karra походить від лат. carrus «чотириколісний віз», і Wagen «віз» (у польській мові скорочене: -wan – так само, як у rydwan ‹ свн. reit-wagen «ридван»), споріднене з псл. ѵоzъ, укр. віз;

у польській мові значення «катафалк» у слова karawan виникло лише в другій половині XVIII ст. у звʼязку з застосуванням у цій функції військового воза;

зважаючи на хронологію п. karawan «катафалк», неймовірним видається його виведення (Маlіnowski PF 2, 261; Matzenauer 195; Korbut PF 4, 475; Karłowicz SWO 255) з незасвідченого свн. karwagen, двн. karawagen, перший компонент яких (свн. kar, двн. kara) має означати «жалоба, оплакування», як у нвн. Karfreitag «велика пʼятниця», букв. «сумна, жалібна пʼятниця»;

р. [карафа́шка] «лінійка, віз»;