КАРАБІНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичено, очевидно, за російським і польським (можливо, також німецьким – нвн. ст. Karabín) посередництвом з французької мови;

фр. carabine «карабін» є похідним від фр. ст. (з XVI ст.) carabin «солдат легкої кінноти; кінний розвідник», етимологічно неясного;

первісно позначало зброю відповідного роду військ;

р. караби́н «коротка гвинтівка; гачок (у годинникарів)», бр. карабі́н «коротка гвинтівка», п. karabin «гвинтівка, рушниця», karabinek «малокаліберна гвинтівка, карабін; годинникарський інструмент», ч. karabina «карабін; вид інструменту», karabinka «коротка гвинтівка; годинникарський інструмент», слц. karabína, karabín «карабін», karabínka «сталева обручка з пружиною (для зʼєднання, підвішування і под.)», болг. караби́на «карабін», м. караби́н, караби́нка, схв. карàбӣн, караби́на, слн. karabínka «тс.»;