КАПУСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
капу́ста «Brassica oleracea L.; [густий борщ із квашеної шаткованої капусти]» (бот.)
очевидно, результат видозміни запозиченого слат. compos(i)ta «квашена, консервована капуста» (букв. «склад(е)на, змішана (зелень, капуста)»), повʼязаного з лат. compositus «склад(е)ний, змішаний», compōno «складаю», або іт. composta «компот; суміш»;
виникнення голосного а в капу́ста намагалися пояснити зникненням носового приголосного (-m-) або існуванням носового голосного в романському слові (*kąpusta), що було джерелом запозичення (Brückner 48, 208; Machek ESJČ 241);
за іншим припущенням, слово набуло своєї теперішньої форми під впливом контамінації з близькою за значенням групою романських слів – слат. caputium «качан капусти» (від caput «голова»), іт. cappuccio (‹слат. caputium) «качанна капуста» і фр. (запозичене з іт.) (chou) cabus «тс.» (Bern. I 486; Brückner 218; Брандт РФВ 22, 135; Karłowicz SWO 252 і наст.);
виведення безпосередньо з іт. composta (Matzenauer 40; Mikl. EW 111), що не пояснює -а-, незадовільне, так само, як повʼязання (Gebauer II 20; Mikkola Berühr. 118) з двн. сһариʒ, свн. kappūʒ (‹слат. caputium), що не пояснює кінця слова;
р. бр. капу́ста «(бот.); капусняк», др. капуста «страва із квашеної капусти» (1193 р.), п. ч. слц. kapusta, болг. [капу́ста], схв. kàpusta «(бот.) дрік, Genista L.», слн. [kapȗsta] «капуста», kápus «тс.», р.-цсл. капɣста «страва» (1073);
Фонетичні та словотвірні варіанти
капу́сник
«гусінь капустянки; город з капустою»
(ент.)
капу́сниця
«капустянка, Pieris brassicae L.»
(ент.)
капусня́к
капусняко́вий
капусня́чий
ка́пуст
«бруква, Brassica napus D. C.»
капусти́
«город (грядки) з капустою»
капусти́на
«головка (листок) капусти»
капу́стиско
«поле, на якому росте (росла) капуста»
капу́стиця
«капуста»
капу́стище
«місце, де росла капуста»
капусті́йник
«горщик для варіння капусняку»
капу́стниця
«капусняк»
капу́стя́ний
капустя́ни́к
«камінь, яким прикладають кружки в діжці з квашеною капустою»
капустя́ники
«вареники (пироги) з капустою»
капустя́нити
«псувати»
капустя́ниця
«бочка з квашеною капустою»
капустя́нка
«вовчок, Gryllotalpa vulgaris; [діжка на капусту; місце, де росте (росла) капуста Ж]»
(ент.)
перекапу́стити
«зіпсувати»
розкапу́ститися
«зайняти багато місця, невимушено розсістися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| капу́ста «(бот.); капусняк» | білоруська |
| капу́ста | болгарська |
| сһариʒ | давньоверхньонімецька |
| капуста «страва із квашеної капусти» (1193 р.) | давньоруська |
| composta «компот; суміш» | італійська |
| cappuccio «качанна капуста» (‹слат. caputium) | італійська |
| composta | італійська |
| compositus «склад(е)ний, змішаний» | латинська |
| compōno «складаю» | латинська |
| kapusta | польська |
| капу́ста «(бот.); капусняк» | російська |
| капɣста «страва» (1073) | русько-церковнослов’янська |
| kàpusta «(бот.) дрік, Genista L.» | сербохорватська |
| kappūʒ (‹слат. caputium) | середньоверхньнімецька |
| compos(i)ta «квашена, консервована капуста» (букв. «склад(е) | середньолатинська |
| caputium «качан капусти» (від caput «голова») | середньолатинська |
| (chou) cabus «тс.» (запозичене з іт.)(chou)(Bern. I 486; Brückner 218; Брандт РФВ 22, 135; Karłowicz SWO 252 і наст.) | середньолатинська |
| caput «голова» | середньолатинська |
| caputium | середньолатинська |
| kapusta | словацька |
| kapȗsta «капуста»«тс.» | словенська |
| kápus «капуста»«тс.» | словенська |
| kapusta | чеська |
| *kąpusta | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України