КАПТАНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

капта́н

запозичення з турецької мови;
тур. kaftan «вид верхнього довгого одягу» загальноприйнятої етимології не має;
за одним припущенням (Радлов II 461; Lokotsch 61; Фасмер II 212; Супрун Тюркизмы 69–72; Sławski II 20), турецьке слово походить від перс. ḫäftān, за іншим (Корш ИОРЯС 1903, 30; Bern. I 468), є власне тюркським, утвореним з кап «мішок; футляр» і тон «одяг»;
р. кафта́н, ст. кавтан, ковтан, бр. болг. кафта́н, п. ч. слц. kaftan, м. кафтан, схв. кàфтан, слн. kaftán;
Фонетичні та словотвірні варіанти

кавта́н «вид напівкаптана з відкидним коміром, жіночий святковий одяг галицьких городянок»
капта́нка «верхній одяг, подібний до кофти; піджак із вибійки»
капта́нник «той, хто шиє каптани»
кафта́н «каптан; куртка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кафта́н білоруська
кафта́н болгарська
кафтан македонська
ḫäftān перська
kaftan польська
кафта́н російська
кавтан (ст.) російська
ковтан російська
кàфтан сербохорватська
kaftan словацька
kaftán словенська
kaftan «вид верхнього довгого одягу» турецька
кап «мішок; футляр» тюркські
тон «одяг» тюркські
kaftan чеська

ко́фта

очевидно, запозичення з якоїсь германської – скандинавської або (нижньо)німецької мови (шв. kofta «короткий одяг або плащ», дат. kofte «тс.», норв. kufta «широкий одяг, дорожний плащ», kufte «жіноча куртка», нн. [kuft] «грубий вовняний каптан», нім. (прибалт.) [kuft] «домашня куртка, піжама»);
безпосереднім джерелом запозичення для слов’янських і скандинавських мов вважають (Kiparsky Baltend. 162) німецьку мову;
менш імовірні дальші пов’язання: з тюрк. kaftan, укр. капта́н (Преобр. І 372) або з перс.-тур. kufter «тканина» (Bern. I 537);
р. ко́фта, бр. ко́фта, [ко́пта, ко́хта];
Фонетичні та словотвірні варіанти

кофти́на
ко́хта
ку́хта
ку́хтик
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́фта білоруська
ко́пта білоруська
ко́хта білоруська
kofte датська
kuft нижньонімецька
kuft (прибалт.) німецька
kufta норвезька
kufte норвезька
ко́фта російська
kaftan тюркські
капта́н українська
kofta «домашня куртка, піжама» шведська
kufter «тканина» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України