КАПРАЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
капра́л
за посередництвом російської і польської мов запозичено з німецької;
нвн. [Kaprál] через проміжне Kaporál походить, очевидно, від фр. caporal, яке зводиться до іт. caporale «капрал», похідного від capo (мн. cápora) «голова» або повʼязаного з слат. caporalis «командир», похідним від нар.-лат. capus (род. в. одн. caporis), що розвинулося з лат. caput, -pitis «голова»;
р. бр. болг. капра́л, п. kapral, ч. слц. kaprál, вл. korporal, м. каплар, схв. кȁплāр, kȁprāl, слн. kapról;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| капра́л | білоруська |
| капра́л | болгарська |
| korporal | верхньолужицька |
| caporale «капрал» | італійська |
| capo «голова» | італійська |
| caput | латинська |
| -pitis «голова» | латинська |
| каплар | македонська |
| capus (род. в. одн. caporis) | народнолатинська |
| Kaprál | нововерхньонімецька |
| kapral | польська |
| капра́л | російська |
| кȁплāр | сербохорватська |
| caporalis «командир» | середньолатинська |
| kaprál | словацька |
| kapról | словенська |
| caporal | французька |
| kaprál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України