КАПОТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ка́пати
псл. kapati;
споріднене з лит. kapnóti «капати» (про дощ);
очевидно, слово звуконаслідувального походження (хоча вигук сучасних мов укр. р. кап, ч. kap (káp), п. вл. kap, схв. кȁп може бути вторинним);
повʼязується також з kopati «копати» (ЭССЯ 9, 144–145);
менш переконливе повʼязання (Младенов 231; РФВ 71, 460–462) з дінд. kapna- «слиз», виведення (Ильинский РФВ 73, 288–291) з псл. *kraprja, розглядання kapati (Otrębski LP 8, 307) як ітератива від kropiti або як форми, вторинної (Machek ESJČ 239–240) щодо kvapati (пор. слн. kvapati «капати»), етимологічно навряд чи повʼязаних (Фасмер II 217);
р. ка́пать, бр. ка́паць, др. капати «капати, текти, лити; старіти, руйнуватися», п. kapać «капати; перебувати в достатку; давати щось потроху; [убожіти; помирати, здихати]», ч. kapati «капати; гинути, падати від виснаження (про худобу)», слц. kapatʼ «зникати; гинути, дохнути (про худобу)», вл. kapać «капати», нл. kapaś «тс.», полаб. kopĕ (‹*kápe) «капає», болг. ка́пя «капаю; падаю (про листя, плоди), випадаю (про волосся); протікаю», м. капе «капає; падає (про листя, плоди), випадає (про волосся); протікає», схв. кȁпати «капати; текти (про посуд); крапати (про дощ)», слн. kápati «капати; литися», стсл. капати «капати, стікати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кап
(виг.)
капани́на
«капання, капіж; дрібний заробіток УРС; дрібна виплата Ж»
ка́панка
«великодня писанка, зроблена плямами від накапаного воску»
капели́на
капельни́к
«сталактит»
ка́пельниця
(мед.)
капи́лочка
«капелька»
капи́на
«тс.; трохи»
капі́ж
«капання»
ка́пка
«капля; цятка Г; трохи; мале джерело Ж»
капкани́стий
«покритий цятками»
ка́пкати
«падати в воду, ловлячи здобич»
(про чайок)
капки́на
«капля»
капку
«трохи»
капли́на
«тс.»
капли́стий
ка́пля
ка́пнуx
«слід від каплі воску, свічки, олії на одязі»
капо́та
«капання»
капоті́ж
«тс.»
капоті́ти
капти́ти
«капати»
нака́пник
«сталагміт»
нака́поватий
«краплеподібний»
скап
«бурулька»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ка́паць | білоруська |
| ка́пя «капаю; падаю (про листя, плоди), випадаю (про волосся); протікаю» | болгарська |
| kap | верхньолужицька |
| kapać «капати» | верхньолужицька |
| kapna- «слиз» | давньоіндійська |
| капати «капати, текти, лити; старіти, руйнуватися» | давньоруська |
| kapnóti «капати» (про дощ) | литовська |
| капе «капає; падає (про листя, плоди), випадає (про волосся); протікає» | македонська |
| kapaś «тс.» | нижньолужицька |
| kopĕ «капає» (‹*kápe) | полабська |
| *kápe | полабська |
| kap | польська |
| kapać «капати; перебувати в достатку; давати щось потроху; [убожіти; помирати, здихати]» | польська |
| kapati | праслов’янська |
| *kraprja | праслов’янська |
| кап | російська |
| ка́пать | російська |
| кȁп | сербохорватська |
| кȁпати «капати; текти (про посуд); крапати (про дощ)» | сербохорватська |
| kapatʼ «зникати; гинути, дохнути (про худобу)» | словацька |
| kápati «капати; литися» | словенська |
| капати «капати, стікати» | старослов’янська |
| кап | українська |
| kap | чеська |
| káp | чеська |
| kapati «капати; гинути, падати від виснаження (про худобу)» | чеська |
| kopati «копати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України