КАПОРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́парець «Capparis spinosa L.» (бот.)

очевидно, через російське і, далі, голландське (гол. kappers), а також через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. capparis (бот.) походить від гр. κάππαρις «тс.», етимологічно неясного;
р. ка́перс (частіше мн. ка́персы), ка́перцы, ка́порцы, ст. ка́парсы (1771 р.), бр. ка́перс (ка́персы), п. kapar, kaparek, ст. kapari (бот.), kaparki (кул.), ч. kapara (бот.), kapary (мн., кул.), слц. kapar (бот.), kapary (мн., кул.), схв. кȁпра, ст. кȁпара, слн. kápra;
Фонетичні та словотвірні варіанти

капаровый «темно-зелений, кольору капарців» (1727--1753 pp.)
ка́парці «тс.; (кул.) приправа, виготовлена з маринованих бруньок цієї рослини» (мн.)
ка́перси «тс.»
ка́порець
ка́порці
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́перс (ка́персы) білоруська
kappers голландська
κάππαρις «тс.» грецька
capparis (бот.) латинська
kapar польська
kaparek польська
kapari (бот.), kaparki (кул.), (ст.) польська
ка́перс (частіше мн. ка́персы) російська
ка́перцы російська
ка́порцы російська
ка́парсы (1771 р.), (ст.) російська
кȁпра сербохорватська
кȁпара (ст.) сербохорватська
kapar (бот.), kapary (мн., кул.) словацька
kápra словенська
kapara (бот.), kapary (мн., кул.) чеська

ка́пор

через російську мову запозичено з голландської;
гол. kaper «шапка, капор» є, очевидно, похідним від kap «шапка, ковпак, капор; відлога; покривало», що виникло під впливом іменника kaproen «шапка; чепець, капор; (чернецький) каптур», яке походить від фр. [caperon] «шапка; відлога» (пор. фр. chaperon «тс.»);
гол. kap (снідерл. kappe) запозичене з романських мов і продовжує нар.-лат. cappa «відлога; плащ з відлогою»;
менш обґрунтоване прийняття безпосереднього запозичення слова в російську мову з романських мов (Фасмер II 184; Bern. І 485);
р. ка́пор, заст. ка́пар, ка́пер, бр. ка́пар;
Фонетичні та словотвірні варіанти

капоре́ць «вид жіночої шапки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́пар білоруська
kaper «шапка, капор» голландська
kap «шапка, ковпак, капор; відлога; покривало» голландська
kaproen «шапка; чепець, капор; (чернецький) каптур» голландська
kap (снідерл. kappe) голландська
cappa «відлога; плащ з відлогою» народнолатинська
ка́пор російська
ка́пар (заст.) російська
ка́пер російська
kappe середньонідерландська
caperon «шапка; відлога» (пор. фр. chaperon «тс.») французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України