КАПОР — ЕТИМОЛОГІЯ

ка́пор

через російську мову запозичено з голландської;
гол. kaper «шапка, капор» є, очевидно, похідним від kap «шапка, ковпак, капор; відлога; покривало», що виникло під впливом іменника kaproen «шапка; чепець, капор; (чернецький) каптур», яке походить від фр. [caperon] «шапка; відлога» (пор. фр. chaperon «тс.»);
гол. kap (снідерл. kappe) запозичене з романських мов і продовжує нар.-лат. cappa «відлога; плащ з відлогою»;
менш обґрунтоване прийняття безпосереднього запозичення слова в російську мову з романських мов (Фасмер II 184; Bern. І 485);
р. ка́пор, заст. ка́пар, ка́пер, бр. ка́пар;
Фонетичні та словотвірні варіанти

капоре́ць «вид жіночої шапки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ка́пар білоруська
kaper «шапка, капор» голландська
kap «шапка, ковпак, капор; відлога; покривало» голландська
kaproen «шапка; чепець, капор; (чернецький) каптур» голландська
kap (снідерл. kappe) голландська
cappa «відлога; плащ з відлогою» народнолатинська
ка́пор російська
ка́пар (заст.) російська
ка́пер російська
kappe середньонідерландська
caperon «шапка; відлога» (пор. фр. chaperon «тс.») французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України